Історія кави

Історія кави охоплює кілька періодів. Історія кави бере початок з найдавніших часів і сягає корінням у перші цивілізації Близького Сходу, хоча походження кави досі залишається незрозумілим. Вважається, що ефіопські предки народів Оромо першими помітили збуджуючий ефект кавового зерна. Проте, жодних прямих доказів щодо цього немає, не збереглися і свідчення про те, де в Африці виростав каву або хто серед африканців міг знати про існування кави раніше XVII століття. Згідно з поширеною легендою, першовідкривачем унікальних властивостей кавового дерева став ефіопський пастух Калдім приблизно в 850 році. Пізніше поява цієї легенди (1671 рік) і відсутність свідчень самого Калдима змушують ряд дослідників припускати, що легенда недостовірна. З Ефіопії кава поширилася до Єгипту та Ємену. Найбільш ранні свідчення вживання кави належать до середини XV ст. у суфійських монастирях Ємену. З Ефіопії кавовий напій поширився по всьому Близькому та Середньому Сходу. До XIX століття кава широко поширилася в Італії, Індонезії та Америці. Спочатку (близько 1200 року) кава готувалася як відвар із висушеної оболонки кавових зерен. Потім виникає ідея про обсмажування цієї оболонки на вугіллі. Обсмажену шкірку та невелику кількість сріблястої шкірки засипали на півгодини у киплячу воду. Нині налічується понад сто сортів кави. Вищі сорти кави відрізняються міцним настоєм та ароматом. У Європі він дуже цінувався до XVIII століття. Пізніше каву віднесли до шкідливих напоїв і тільки в XX столітті кава знову стала популярною. За місцем зростання кави ділять на три групи: американську, африканську та азіатську.